Блог адресований всім тим, хто цікавиться розвитком регіональної історії. В ньому висвітлюються матеріали районних історико - краєзнавчих конференцій та фрагменти кращих учнівських досліджень.

понеділок, 30 травня 2016 р.

ПІДСУМКИ РАЙОННОЇ ІСТОРИКО - КРАЄЗНАВЧОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ


Відповідно наказу начальника відділу освіти Маловисківської райдержадміністрації №84 від 14 березня 2016 року «Про проведення V районної краєзнавчої конференції учнівської молоді «Пам'ятки архітектури і монументального мистецтва краю: дослідження та використання у навчально – виховному процесі”з 18 по 27 травня 2016 р. в проходила V районна краєзнавча конференція учнівської молоді «Пам'ятки архітектури і монументального мистецтва краю: дослідження та використання у навчально – виховному процесі”. Участь в конференції взяли 16 учнів з 15 загальноосвітніх закладів району. Не прийняли участі в конференції вихованці Кіровської ЗШ І-ІІІ ст. та Новопавлівської ЗШ І-ІІ ст. 


 Переможцями V районної краєзнавчої конференції учнівської молоді «Пам'ятки архітектури і монументального мистецтва краю: дослідження та використання у навчально – виховному процесі” журі визнало: 

Матюшенка Олександра – учня 9 класу Злинської ЗШ №2 І-ІІІ ст.( керівник – Кузнєцова Л.І.) – диплом І ст. 

Малу Юлію – ученицю 9 класу Мануйлівського НВК( керівник Постолюк П.І.) – диплом І ст. 

Зайця Артема та Циганенко Анастасію – учнів Великовисківської ЗШ І-ІІІ ст. ( керівник Карачінська В.С.) – диплом ІІ ст. 

Мосузенка Вадима – учня 11 класу Плетеноташлицької ЗШ І-ІІІ ст.(керівник Вергун Р.М.) – диплом ІІІ ст. 

Крім того, за змістовність, науковість відзначено роботи учнів Хмелівської ЗШ І-ІІІ ст, Хмелівської ЗШ І-ІІ ст., Оникіївської ЗШ І-ІІІ ст., Смолінської ЗШ №1 І-ІІІ ст., Якимівської ЗШ І-ІІІ ст., Злинської ЗШ №1 І-ІІІ ст., Копанської ЗШ І-ІІІ ст.

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ РАЙОННОЇ ІСТОРИКО - КРАЄЗНАВЧОЇ КОНФРЕНЦІЇ ТА БАЖАЄМО ЇМ ПОДАЛЬШИХ НОВИХ ДОСЯГНЕНЬ І ПЕРЕМОГ!

середа, 18 травня 2016 р.

РАЙОННА ІСТОРИКО - КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ РОЗПОЧАЛА СВОЮ РОБОТУ

З метою вдосконалення патріотичного та громадянського виховання підростаючого покоління, залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної спадщини, історії рідного краю 18 травня 2016 р. розпочала роботу  V районна краєзнавча конференція учнівської молоді "Пам'ятки архітектури і монументального мистецтва краю: дослідження та використання у навчально – виховному процесі".
 Просимо долучитися до проведення конференції всіх небайдужих до вивчення регіональної історії, залишивши свої коментарі, побажання , рекомендації.


 Результати проведення конференції будуть оголошені 28 травня 2016 року  після оцінки робіт членами журі.

Злинська ЗШ №2 І-ІІІ ст.

Спасо-Преображенська церква села Злинки.

Виконав учень 9 класу
Злинської загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів
Матюшенко Олександр.
Керівник Кузнєцова Людмила Іванівна.



                                                    У християнських народах нема більш виховної сили,–
над силу Церкви. Вона то виховує народи, вона вліплює
 вже в душу дитини ті християнські чесноти, які
Андрій Шептицький.


Вступ
Кожен народ із великою повагою ставиться до своєї культури. І це не дивно, адже вона збережена в найвизначніших пам’ятках, які складають основу його історії та традицій.
Село Злинка має історичні пам’ятки, якими пишається. Однією із них є Спасо - Преображенська церква. Це пам’ятка архітектури, яка має особливу  цінність для населення села, бо однією із  базових цінностей українців є християнська віра. На протязі століття саме церква була опорою для людини від дня її народження і аж до смерті. Саме в церкві відбувалися і фіксувалися найважливіші події життя кожної особи. Саме церква показувала шлях і допомагала людині врятувати свою безсмертну душу! Потреба звернення до свого ціннісного багатства завжди з'являється в часи, коли народ  виходить на дорогу національної незалежності, будує нове життя, знаходячи в ціннісних пріоритетах орієнтири на теперішнє і майбутнє.
Дана робота присвячена Спасо-Преображенській церкві села Злинки. Цікавою є її історія, символіка внутрішнього та зовнішнього облаштування. Важливим є значення церкви у житті односельчан у різні історичні періоди, тому цінним джерелом є спогади старожилів села. Висловлюємо щиру подяку настоятелю Спасо-Преображенської церкви отцю Олександру Муляренку, Негретовій Марії Іванівні, Новіковій Акуліні Борисівні, Москаленко Наталії Миколаївні, Нестеренко Марії Петрівні за надання допомоги у написанні роботи. Цінним джерелом є робота Голованової Ольги Володимирівни «Злинка: від витоків до сьогодення».



Смолінське НВО

ІСТОРІЯ СЕЛА БЕРЕЗІВКИ



Роботу виконали:
Вихованці гуртків-секцій
«Історія України та краєзнавство»,
НТУ «ПАТРІОТ»





Наукові керівники:
Калашник Тетяна Степанівна
керівник гуртка-секції
«Історія України та краєзнавство»,
НТУ «ПАТРІОТ»
позашкільного навчального закладу
Смолінського НВО



 З 14 до 18 століття через наші місця проходив знаменитий «Чорний шлях», по якому турки і татаро-монголи вивозили награбоване добро і гнали в неволю полонене населення з українських окраїнних земель.
В ті часи Запорізька Січ ділилася на 8 паланок. Наш край розміщався на території бувшої Буго-Гардової паланки з центром в селі Гард (тепер село Богданівка Миколаївської області). Кордони земель Запорізької Січі (кошів) оприділялись важко, тому що будувались на правах «Займанщини» і не мали  точних кордонів. За мирними договорами з польсько-литовською державою (Річчю Посполитою) кордони ці визначались по Бучакському миру (1672 р.) –по р. Синюха, і по Карловицькому миру (1699р.) також по р. Синюха. В межевому «записі» 1705 року згадувалася прикордонна річка Ташлик,
р. Вісунь, р. Кам’янка – пізніше р. Вись та р. Синюха. Таким чином наші землі завжди були на кордонах і переходили то в володіння татар, то до Польщі і Росії.

В часи Запорізької Січі вздовж річки Вись проходив торговий «Шпаків Шлях» по якому з півдня везли товари на Україну, Литву, Польщу, Росію. Цей шлях проходив від Варшави, через Люблін, Умань, Торговицю, Ольшанку вздовж річки Мала Вись до Очакова і в Крим.

Смолінське НВО

Памятник та меморіал загиблим воїнам у
Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років при визволенні села Березівка.

                                                                                     Роботу представляє:
                                                                             Цибульська Юлія Миколаївна
                                                                             учениця 10-Б класу
                                                                              вихованка гуртка-секції
                                                                   «Українська література та        
                                                                            фольклористика»
                                                                               НТУ «ПАТРІОТ»
                                                                                     Керівник гуртка-секції
                                                                                     Філоненко В.М.   
   


Над проектом працювали: вихованці гуртка – секції «Українська література та фольклористика» НТУ «ПАТРІОТ».

Географічна територія: село Березівка Маловисківського району, Кіровоградської області.

Проект створювався для широкого загалу.

Завдання проекту:
- виховання в учнівської молоді патріотизму, любові до України та рідного краю;
- залучення учнів до активної діяльності з вивчення історії свого рідного краю, історичних обєктів

Основні результати реалізації проекту:
- впродовж дослідницької роботи ми спілкувались з одосельцями, записували їх розповіді по темі проекту;
- група фотокориспондентів фотографувала об’єкти дослідження та збирала архівні фотоматеріали;
- за цей час, працюючи коллективом над однією справою, зміцнили групу й визначили лідерів;
- під час обробки та систематизації зібраних матеріалів прислухалися до коректних зауважень керівника гуртка, вносили свої пропозиції щодо оформлення відеопрезентації та коментарів до неї;

Перспективи розвитку проекту:
- взятии участь у обласному конкурсі учнівської молоді «Рідний край очима дітей»
- вирішено, що матеріали цього проекту ввійдуть до проекту «Історія села Березівки», як складова;
- провести лекційні виступи в групах гуртківців закладу.





Якимівська ЗШ І-ІІІ ст.


Могили, пам’ятники, обеліски стоять у кожному селі…

Роботу виконали:
Кушнір Діана – учениця 9 класу
 та Прокопенко Альбіна -  учениця 11 класу
                                                                                        Керівник : вчитель історії
Якимівської ЗШ І-ІІІ ступенів
Кушнір В.В.



 Вступ.
                                Пройшло уже багато літ як відгриміли в нас бої,
                                     Давно змінився увесь світ – лишились спогади одні.
                          Про перемогу в 45-ім ми згадуємо повсякчас
                            І не лише в дні свята – вона живе в душі у нас.
                                         Могили, пам’ятники, обеліски стоять у кожному селі.
                                Ми їм вклоняємося низько  і згадуємо воєнні дні.
       Солдатська пам’ять – це той голос історії, який ми повинні слухати щодня для усіх поколінь, як голос правди про Велику Вітчизняну війну.  Не всі повернулися з воєнних доріг: чорні хустини печалі ще довго покривали передчасно посивілі голови солдатських вдів. Скільки їх – молодих, вродливих, убитих горем залишилися жити в самоті?   
            Обеліски, пам’ятники…. скільки їх? Ми йдемо до пам’ятників загиблих воїнів, щоб віддати данину вдячності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.
         Метою даної пошукової роботи є виховання  патріотизму, любові до своєї малої Батьківщини, шанобливе ставлення до її історії, духовної спадщини, бажання пізнавати і вивчати історико-культурні надбання нашого народу,  гордості    за славетних земляків.                                                                                                                                                                                                                    Актуальність теми визначається тим, що історія нашого села не повністю досліджена .  Ще багато білих плям  не розкрито, ще багато таємниць не розгадано.

       Предметом  дослідження є  пам’ятки монументального мистецтва краю. Практична значимість даного дослідження полягає в тому, що воно може бути використане в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів при написанні рефератів, доповідей та повідомлень, в гуртковій діяльності, буде корисною всім, хто цікавиться історією рідного краю.   

Хмелівська ЗШ І-ІІІ ст.

Духовний осередок села Хмельового


                        Роботу виконала:   
                                                         Каракай Анастасія  Олександрівна                                                                                                                
                                                        учениця 10-го класу
 Хмелівської ЗШ І-ІІІст.
                                                      

                                     Вчитель історії:
Присяжнюк Катерина Валеріївна


Вступ
Останнім часом, у зв’язку з відродженням національної державності, духовності та культури, вивчення церковної історії помітно активізувалось. Проте досі не створено комплексної праці, присвяченої розвитку церковно-краєзнавчих студій в Україні й, зокрема, на Кіровоградщині. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю узагальнити і актуалізувати нагромаджений у цій царині досвід, повернути до наукового обігу доробок кількох поколінь фахівців і аматорів церковної старовини.
Актуальність роботи зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства помітно зростає інтерес до історичного минулого, що безпосередньо пов’язано з піднесенням національної самосвідомості, пошуком людиною і спільнотою власної ідентичності. Особливого значення у цьому контексті набуває історичне краєзнавство, яке, за висловом голови Правління Всеукраїнської спілки краєзнавців академіка П. Тронька, є «дієвим способом глибокого пізнання й всебічного дослідження та вивчення рідного краю». Історична регіоналістика дозволяє «на основі нових архівних документів з позицій історичної правди й об’єктивності заповнити чимало «білих плям», відкрити невідомі досі події й факти, повернути із забуття прізвища реабілітованих діячів, які були викреслені з народної пам’яті».
Мета роботи полягає у тому, щоб показати громадськості історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, духовно збагачене, коротко кажучи,─ релігійне серце села Хмельового.
Для досягнення поставленої мети необхідно розвязати такі завдання:
·                   проаналізувати стан розробки теми у вітчизняній історіографії;
·                   визначити рівень репрезентативності комплексу джерел, в яких відображено розвиток церковно-історичного краєзнавства на Кіровоградщині;
·                   висвітлити історію створення та діяльність Свято-Миколаївського храму села Хмельового;
Методи дослідження ґрунтуються на принципах науковості, історизму та об’єктивності. Були використані, зокрема, загальнонаукові (логічний та метод класифікації або систематизації), історичні (хронологічний,  порівняльно-історичний, анкетно-біографічний) методи дослідження.
Новизна роботи визначається передусім постановкою проблеми, яка досі не була обєктом спеціального дослідження. На підставі широкого кола джерел, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, автором здійснено спробу комплексного аналізу розвитку церковно-історичного краєзнавства Хмельового.
Об’єктом даного дослідження стала унікальна культурна,  історична пам’ятка архітектури Хмельового.
Предметом наукового пошуку стала діяльність місцевого церковно-краєзнавчого осередку церковної історії.
Практична значимість результатів дослідження полягає в тому, що його теоретичні висновки та фактичний матеріал можуть бути використані при розробці виховних годин з історії рідного краю, історіографії, історії Православної Церкви в Україні. Крім того, в роботі визначено перспективи подальшого вивчення проблем церковно-історичного краєзнавства на Кіровоградщині й в Україні в цілому. Матеріали роботи стануть також у пригоді музейним працівникам у процесі атрибуції колекцій церковних старожитностей.
Історіографія
Дослідження створення та діяльності церков на території Маловисківщини недостатньо відображене в публічних джерелах, а тому маємо скупий обсяг літератури про вказаний обєкт дослідження.
Зокрема при вивченні об’єктів релігійного культу читаємо в роботах місцевих краєзнавців О. Голованової та З. Шевченко [10].



Хмелівська ЗШ І-ІІ ст.

Храм у селі Хмельовому


Роботу виконала:  учениця 9 класу
Рашевська Альона Степанівна
Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Керівник: вчитель історії Майдебура Т. В.


                                       ВСТУП
Історія релігії та храмового будівництва на Україні – не просто частина історичної минувшини, а невід’ємна сфера життєвого буття кожного українця. Тому тема, розглянута в роботі, несе в собі духовну потребу кожного з учасників написання цієї роботи.
Мета роботи полягає в тому, щоб на основі існуючих досліджень та аналізу віднайдених джерел  встановити історію виникнення архітектурної пам’ятки ─ приміщення нині діючої споруди Свято-Миколаївського храму села Хмельового та привернути увагу громадськості до питання збереження та подальшого вивчення об’єкту.
Мета  обумовлює  виконання  головних завдань:
·        проаналізувати стан наукової розробки проблеми та ступінь джерельного забезпечення з  теми;
  • здійснити спробу встановити історію виникнення архітектурної пам’ятки та прослідкувати головні етапи і напрями  використання культової споруди  впродовж її існування;
  • привернути  увагу  громадськості  до об’єктів пам’яткоохоронної сфери діяльності.                                         
     Предметом дослідження є храм, який належить Українській Православній Церкві Московського патріархату, що знаходиться на території, підпорядкованій Хмелівській сільській Раді.

Смолінська ЗШ №1 І-ІІІ ст.


Пам’ятки архітектури і монументального мистецтва села Березівка та селища Смоліне


Виконав:
учень 11 класу
Власенко Євген Олексійович
Керівник:
вчитель історії Єрко К.О.
  



                                                                 Вступ

М.В. Гоголь якось зауважив: «Архітектура – це літопис світу, вона промовляє навіть тоді, коли мовчать манускрипти, пісні і перекази», а сучасний дослідник філософії архітектури А. Біломєсяцев констатує: «Люди часто приховують свою ідеологію з тих чи інших причин, але щойно починають будувати, як вона стає явною». Із цим важко не погодитись.
Міста і містечка Кіровоградщини, що починали свій шлях у ХVІІІ столітті як фортеці Російської імперії для боротьби з козацьким степом, врешті-решт перетворилися на звичайнісінькі господарські хутори. Таким є і наше село Березівка. Усі вони продовжують зберігати свою історію, як прояв душі народу, його золотий запас, фундамент майбутнього.

Кіровоградська область з’явилася на карті України у той час, коли про архітектуру як мистецтво вчилися забувати. Абсолютно панівним стає так званий «радянський класицизм». Це простежуємо у нашому молодому селищі Смоліно. Головною концепцією розвитку стає створення нових житлових масивів, що вперше проектуються на основі мікрорайонування, з системою підприємств громадського і торговельного обслуговування. Групи будинків, магазини, дитячий садок, школа, траса, зупинка автотранспорту. Тотальна індустріалізація селища вичерпала свої архітектурні можливості, що призвело до безликості більшості новобудов та житлових районів, примітивності їх планування, навіть при наявності різноповерхових будівель.

Розсохуватська ЗШ І-ІІ ст.

„Братська  могила загиблих  воїнів
під час визволення с. Розсохуватка  в період Великої Вітчизняної війни ”

         
                                                              Робота
учениці 8 класу
Розсохуватської ЗШ І-ІІст.
Матко Людмили

                                                                         Керівник  Савенко Лариса Іванівна

   
                                Німецький фашизм, який розтоптав  державну й національну незалежність більшості народів Західної Європи,  22 червня 1941 року напав на нашу державу. Гітлерівське командування розраховувало знищити СРСР.
      Мирну  працю людей  перервала війна... Ніколи не зітруться у пам'яті народу суворі роки Великої Вітчизняної війни.  Населення села з ненавистю зустріло ворога, приймало активну участь у будівництві і створенні оборонних рубежів для Червоної Армії, зривали відправку молоді в гітлерівську Німеччину.  Село перебувало в окупації з  липня 1941 року по 13 березня 1944 року. Під час окупації було розорено приміщення ферм, майже повністю знищене поголів’я ВРХ, знищено весь сільськогосподарський інвентар.

      На каторжні роботи  до Німеччини було відправлено і  наших багатьох односельців.  Молодь грузили в товарні вагони і відправляли на захід. Дешева робоча сила використовувалась на заводах, фабриках, сільському господарстві  Німеччини.

Плетеноташлицька ЗШ І-ІІІ ст.

Сторінка давнини мого краю

Виконав Мосузенко Вадим Юрійович, 
учень 11 класу  Плетеноташлицької ЗШ
Вчитель Вергун Роман Миколайович

Вступ
Версії встановлення пам’ятки
На південь від Малої Виски розкинулося мальовниче село Плетений Ташлик. Кожен населений пункт має свою неповторну історію, так і моя Батьківщина багата подіями. Особливо цікаво дізнатися про давні пам’ятки монументального мистецтва, адже відкриваєш цікаві сторінки минувшини. Такою пам’яткою  є кам'яний хрест, що знаходиться  неподалік сучасного центру села (додаток 1).
Легенда, що побутує серед старожилів нашого села свідчить, що Катерина ІІ, щоб укріпити південні рубежі  Російської імперії від набігів татар наказала заснувати поселення в безмежних степах «Дикого поля». Одним із таких поселень і став сучасний Плетений Ташлик про що начебто свідчить дата зазначена на кам'яному  хресті встановленому в колишньому сільському центрі.
З повним змістом роботи можна познайомитися ТУТ

Оникіївська ЗШ І-ІІІ ст.




 Історія Перемоги: священний пам`ятник


Виконала
Коба Юлія
під керівництвом
вчителя історії
Комісарової Лариси Миколаївни


Священний пам'ятник
1945 рік ми ніколи не забудемо. Велика ціна була заплачена за Перемогу, що стала торжеством непереможності нашого українського народу. Ми не забудемо, що наша країна, розтрощивши фашизм, принесла свободу іншим народам. Ми, перемагаючи, звільняли і перемогли, звільнивши всю Європу. Нема нічого дорожче для нас, ніж земля, вся наша добра і безкрая, наша Батьківщина. Земля братерства, земля великої України, вона – наші лани і ліси, наші підприємства і установи, ріки й моря, сніги й дощі… Вона – наша опора, наше небо, наша сила. Вона нас годує, гріє, дарує нам світло. Ось чому наш обов'язок перед нею такий же великий, як і наша вдячність. Виконання цього обов'язку і є найвищим виявленням любові до неї. А обов'язок цей простий – працювати для її блага, захищати її, якщо знадобиться.

Мар`янівська ЗШ І-ІІІ ст.

Мануйлівський НВК

 Церква св. Івана Богослова с. Лутківки: сторінки історії

Роботу виконала
учениця 9 класу
Мала Юлія Олександрівна
керівник
вчитель історії
Постолюк Петро Іванович
  Вступ
Перлинами по українських містах і селах розкидані храми – острівки віри, духовності, традицій. Багато з них є унікальними і всесвітньо відомими пам’ятками історії. Це, наприклад, собор св.  Софії, Успенський собор в Києві, собор святого Юра у Львові, П’ятницька церква в Чернігові та багато інших. Та поруч з ними здавна, майже в кожному українському селі, стояв звичайний храм, який супроводжував місцевих людей від народження до смерті. Незважаючи на  простоту,  ці церкви також мають свою цікаву історію і велику культурну та художню цінність. Є такий сільський храм і в с. Лутківка на Кіровоградщині. Він досить занедбаний, але певним чином і величний, тут інколи відбуваються богослужіння. Нажаль, на даний час про минуле лутківської церкви відомо дуже мало.
В попередні часи майже не робилися спроби дослідити минуле с. Лутківка, але місцева церква цікавила істориків і краєзнавців. В невеличкій газетній публікації 1988 р. А. Михайлова була описана архітектура храму[1]. В учнівській краєзнавчій роботі, присвяченій церкві св. Івана Богослова також була спроба дослідити минуле цієї споруди, але не наведено якоїсь конкретної інформації[2]. Згадував про неї у своїх роботах краєзнавець, наш земляк, Г.М. Перебийніс[3]. Вчитель і краєзнавець П. Постолюк в своїй історичній розвідці вивчив історію утворення і розвитку с. Лутківка та Лутківської церкви і встановив, що, ймовірно, вперше вона була побудована в кінці 18 століття і за час свого існування кілька разів перебудовувалась і змінювала місце розташування[4]. Новизна даного дослідження полягає у більш детальному вивченні доступних джерел та встановлення основних фактів, пов’язаних з минулим церкви с. Лутківка.