ПІДСУМКИ ПРОВЕДЕННЯ ІСТОРИКО - КРАЄЗНАВЧОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ "УЧАСТЬ ЖИТЕЛІВ МАЛОВИСКІВЩИНИ В ПОДІЯХ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ"

В умовах сучасних суспільно – політичних подій краєзнавчо – пошукова діяльність набуває особливої   значущості.  Історичне краєзнавство повинно бути сьогодні в авангарді національно-культурного відродження України, стати опорою її державності.

Значну роль у формуванні особистості та патріотично - громадянських настроїв сучасної молоді відіграють історико – краєзнавчі конференції, що традиційно проводяться в районі з 2009 року.

Відповідно наказу начальника відділу освіти Маловисківської райдержадміністрації № 272 від 03.09.2014 року «Про структуру та організацію методичної роботи з педагогічними кадрами у 2014-2015 навчальному році» та наказу №89 від 20.03.2015 року з метою вдосконалення патріотичного та громадянського виховання підростаючого покоління, залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної спадщини, історії рідного краю, ознайомлення з видатними людьми Маловисківщини, з 29 квітня по 6 травня 2015 р. проходила ІV районна краєзнавча конференція учнівської молоді «Участь жителів Маловисківщини у подіях Другої світової ".

До уваги вчителів історії! З 29 квітня по 6 травня 2015 року проходить районна краєзнавча конференція "Участь жителів Маловисківщини в подіях Другої світової війни"

Запрошуємо до співпраці всіх небайдужих до вивчення регіональної історії. Просимо відвідувачів блогу залишати коментарі, пропозиції до робіт, що Вас зацікавили.

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

Безсмертний шлях Миколи Івановича Ригачіна

Трагічна доля жінки у Другій світовій війні

Фронтовим шляхом Колодєєва Івана Федоровича

Окупація 1941-1943 рр. на Маловисківщині за свідченнями очевидців та архівних джерел

Села Мануйлівка та Лутківка під час війни у спогадах очевидців

Історія одного життя

Мар`янівка у роки Великої Вітчизняної війни

Воєнна повсякденність рідного краю

ВОЄННА ПОВСЯКДЕННІСТЬ РІДНОГО КРАЮ

                                      РОБОТУ  ВИКОНАЛИ 

вихованці учнівського науково-дослідного об′єднання «Інтелект» Маловисківського районного  будинку   дитячої та юнацької творчості,  учні  Хмелівської   загальноосвітньої школи І-ІІІст.  Тисовська Олександра та Туник Олександр .

              

ПЕДАГОГ : 

вчитель  історії   Хмелівської  загальноосвітньої школи       І-ІІІ ст. Маловисківської  районної ради     Шевченко Зінаїда Федорівна.                           

                                                   Друга світова  війна мала неоднозначні та суперечливі наслідки для українського суспільства. Війна стала рубежем, що розділив історію ХХ століття на три періоди ─довоєнний, воєнний та повоєнний, вона залишила глибокий слід в пам’яті народній. До цього часу події війни приваблюють увагу дослідників, особливо регіональної історії, які намагаються пізнати лихоліття війни через долю пересічних людей, наприклад дітей війни, які є носіями цінної інформації, а головне, «живої» пам’яті.

     Мета даного дослідження полягає в тому, щоб в ході зустрічей зі свідками подій Другої світової війни відтворити картину воєнної повсякденності Маловисківського краю.

     Мета  обумовлює  виконання  головних завдань:

·       Зустрітися та провести інтерв’ю зі свідками подій Другої світової війни;

·       Дослідити  питання, що довгий час залишалися на периферії радянської історіографії та замовчувались впродовж багатьох років: феномен примусового використання праці жителів Маловисківщини у нацистській Німеччині та проблема колабораціонізму.

·       здійснити спробу історичної реабілітації людей, що потрапили у вир страшних подій війни та змушені були після закінчення війни нести тягар підозр, зневаги, переслідувань, покарань у різний спосіб з боку радянської влади.

         Об′єктом дослідження є період Другої світової війни на Маловисківщині, зокрема окупаційний режим. Ознайомитися зі змістом роботи можна тут

БЕЗСМЕРТНИЙ ШЛЯХ МИКОЛИ ІВАНОВИЧА РИГАЧІНА

Роботу виконала учениця 9 класу

Злинської загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів

Стаднік Олександра

Керівник: Кузнєцова Людмила Іванівна

                                    ...Попереду наступаючих бійців часто, дуже часто

                                                                     виникала фігура свого Данко, рідного, до болю

                                                            знайомого… Він своїм вогненним серцем,

      розірваним чергою кулемета, кликав  солдат уперед.

Анатолій Гордієнко. «Хвилина життя».

21 січня 2015 року минуло 70 років, як Микола Іванович Ригачін загинув геройською смертю, повторивши подвиг О. Матросова. У Карелії – він син свого народу, у Польщі пам'ять про нього живе в серцях мешканців міста Ключборк, у Злинці ми вшановуємо його як свого земляка. Свій безсмертний шлях Микола Іванович почав у далекій Карелії. Важливою зупинкою на цьому шляху було село Злинка, тепер тут живуть його нащадки. Останній прихисток знайшов Герой у Польському місті Ключборк.

На шкільному подвір’ї знаходиться меморіальна дошка. Вона щодня нагадує нам про бійця, який не побоявся смерті заради свободи і незалежності Батьківщини. Не одне покоління школярів виховувалось на ідеалах, які жили в серцях юних Героїв. І сьогодні своїми безсмертними вчинками, крізь роки, вони навчають нас гаряче любити рідну землю, боротись за її свободу і незалежність. Скільки горя і сліз випало на долю наших дідів і батьків. Ми повинні вміти шанувати, любити, поважати те, за що вони боролися і перемогли. Якби не героїзм цих людей – не було б нас, не було б України. Сьогодні ми висловлюємо слова вдячності і вшановуємо пам'ять тих, кому завдячуємо щастям жити на землі, тих, хто відстояв наші життя на полях війни. Ознайомитися зі змістом роботи можна тут

ТРАГІЧНА ДОЛЯ ЖІНКИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

                                                   

Роботу виконала

 Кучеренко Вікторія

учениця науково - дослідницького об`єднання

 "Історичне та географічне краєзнавство, народознавство"

Маловисківського РБДЮТ

Керівник : Шарко Оксана Анатоліївна

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. 6 років тривали кровопролитні бої, горіли міста та села, лилася річками кров. Історія каже, що безліч жінок, яких шаблонно називають представниками слабкої статті, під час Другої світової війни самі записувалися в збройні сили, щоб допомогти своїм чоловікам, братам та синам.                                                                Безпосередньо на лінію фронту йшли, порівняно, не дуже багато жінок. Втім, чимало з них постраждало від бомбардувань і під час бойових дій. Коли до них у дім прийшла війна, коли навколо ворог, який грабує і вбиває, та вривається у їхній дім, - жінки встають на захист Вітчизни. Але з плином часу все більше і більше жінок долучаються до невластивої їм праці.

      До кінця війни на Україні, більше 2-мільйонів жінок працювали в галузі військової промисловості, сотні тисяч добровільно йшли на фронт санітарками. У деяких арміях, жінок-новобранців навіть не навчали поводженню зі зброєю та бойових прийомів, однак деякі жінки самі навчали чоловіків. Сотні тисяч зголосилися працювати в якості медсестер або штатними військовими. У Другій світовій війні близько 800000 жінок служили разом з чоловіками, і вони ніколи не були зайвими.

       Жінка - воїн – це ставало подією неймовірною, рідкісною, що породжувало масу легенд. Жорстока необхідність спонукала їх на цей крок, бажання самій захищати вітчизну від нещадного ворога, що обрушився на її землю, будинок та дітей. Все одно у багатьох чоловіків було відчуття провини за те, що воюють дівчата. Жінка - друг, соратник, товариш, що ділила всі тяготи війни на рівні з чоловіками, - сприймалася з справжньою повагою. У роки Другої світової війни понад 150 тис. жінок були нагороджені бойовими орденами і медалями. Ознайомитися зі змістом роботи можна тут

ФРОНТОВИМ ШЛЯХОМ КОЛОДЄЄВА ІВАНА ФЕДОРОВИЧА

Роботу виконала:

 учениця 11-А класу 

Злинської ЗШ №1
 Іржова Марина

Керівник:    Голованова О.В.

 Друга Світова війна 1941-1945 роках –  це не лише її подих, ще і сьогодні холодить кров у жилах тих, хто був свідком жорстоких звірств фашистських загарбників. Вона кардинально повернула життя всієї країни, прийшла в кожний дім, кожну сім’ю. Війна залишила в своєму полум’ї мільйони людських долей, принесла страждання і горе, які гостро і скорботно хвилюють народну пам’ять.

Війна сьогодні вже не близька історія, а для молодих майже легенда, відома з книг і фільмів, розповідей старших. Скільки б часу не минуло від тієї пам’ятної весни 45-го ніколи не згасне слава воїнів, які у героїчному протистоянні врятували людство від коричневої чуми –  фашизму. У кожного народу є свої події і дати які складають опорні моменти його історії, основ історичної пам’яті та національної гордості.

Більш як 41-мільйонний народ опинився в епіцентрі воєнних дій. Українці приймали німецьку агресію, як смертельну загрозу для себе.

Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. Саме в такий спосіб Гітлер  сподівався посилити воєнну економіку Німеччини, створити вигідний плацдарм для швидкої перемоги над СРСР для досягнення світового панування. Ознайомитися зі змістом роботи можна тут

ОКУПАЦІЯ 1941-1943 РР. НА МАЛОВИСКІВЩИНІ ЗА СВІДЧЕННЯМИ ОЧЕВИДЦІВ ТА АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ

Роботу виконала 

учениця 9-А класу

 Маловисківської гімназії

Якович Анна

 Керівник:вчитель історії Мазур О.М.

           Не вина жителів Кіровоградщини, що понад мільйон з них опинилися під пануванням гітлерівців. Це більшовицька влада, маючи всі можливості, свій народ не захистила. Для неї та Червоної Армії громадяни жертвували всім, чим могли – відправили на військову службу полчища своїх синів і дочок, неймовірно тяжко працювали, а самі жили в надзвичайній бідності та впроголодь, щоб тільки військо отримало танки і літаки, гармати і кораблі. РСЧА дійсно все це одержала в кількостях, що перевищували озброєння військ найбільших країн світу, разом взятими, за всіма показниками. Тож народ міг розраховувати на те, що випестувана ним фактично непереможна армія та її полководці захистять, принаймні, свою країну від ворога. Однак, цього не сталося – в Україну, яка впродовж всіх передвоєнних років перетворилася чи не найбільшого жертводавця й донора держави, прийшли гітлерівські окупанти. Довго вони не пробули, зате залишили по собі, зокрема на Кіровоградщині, крім руїн, згарищ та тисяч закатованих життів. Ознайомитися зі змістом роботи можна тут

СЕЛА МАНУЙЛІВКА ТА ЛУТКІВКА ПІД ЧАС ВІЙНИ У СПОГАДАХ ОЧЕВИДЦІВ

Роботу виконала

учениця 8 класу

Мала Юлія 

керівник

Постолюк Петро Іванович

В 20 столітті український народ пережив багато складних і драматичних подій, але найбільшою з них, безперечно, стала ІІ Світова війна, яка безпосередньо зачепила долі наших односельчан та принесла величезні страждання і випробування. Вже 70 років пройшло з часу, коли війна в Європі закінчилася перемогою Радянського Союзу та країн антигітлерівської коаліції над фашизмом, але ця тема й досі є актуальною. Адже, на жаль, сьогодні в Україні також йде війна і необхідно знайти в історії відповідь на питання про те, як її припинити. Сьогодні серед істориків точаться суперечки про назву, характер тієї війни, вчені намагаються відокремити правду від вигадок, міфи від реальності. Дико звучать звинувачення з боку керівництва Росії всього українського народу у фашизмі, проти якого спільно воювали наші діди і прадіди.

Тому темою свого дослідження я обрала вивчення спогадів моїх односельчан про війну. Адже люди, які на власні очі бачили її події, були їх учасниками мають свої власні думки, враження про її причини, характер та наслідки. 

Метою даної розвідки є аналіз та узагальнення наявних спогадів жителів сіл Мануйлівки та Лутківки Маловисківського району на Кіровоградщині про події Великої Вітчизняної війни  у цих населених пунктах.  Ознайомитися зі змістом роботи можна тут

ІСТОРІЯ ОДНОГО ЖИТТЯ

Роботу виконала:

Лисенко Юлія

учениця 5-А класу

Маловисківської ЗШ №3 І-ІІІ ст..

педагогічний керівник:

Бакалінська О.В.

вчитель історії

Маловисківської ЗШ №3 І-ІІІ ст.

Коли погляну я навколо,
Я бачу села, бачу поле,
Вітчизну бачу я свою.
Чи то садок, чи тополина –
Усе це рідна Україна,
Яку я з горем впізнаю.
І, може б, не впізнав, та люди,
Які збігались звідусюди,
Повідали її ім’я.
І чорний люд, і ця руїна…
Невже це ти, моя Вкраїно,
Мій біль і радосте моя?

   Війна… Друга світова, Велика Вітчизняна – саме ці події у світлі останнього року на Україні досить актуальні. Тому, говорячи про війну згадуємо, як все відбувалося в країні та в нашому місті.

   З перших днів війни розпочався масовий призов, протягом червня – липня було призвано майже 2500 чоловік. Одночасно формувались групи оборони та народного ополчення, команди, що здійснювали цілодобове чергування у населених пунктах, охороняли заводи. На берегах Великої Висі вручну копали протитанкові рови. Ознайомитися зі змістом роботи можна тут

ПРЕЗЕНТАЦІЯ УЧЕНИЦІ 10 КЛАСУ МАР`ЯНІВСЬКОЇ ЗШ І-ІІІ СТ. ТАТАР СНІЖАНИ

"Мар`янівка у роки Великої Вітчизняної війни"

Проведення краєзнавчої конференції "Участь жителів Маловисківщини у подіях Другої світової війни"

Відповідно наказу начальника відділу освіти Маловисківської райдержадміністрації № 272 від 03.09.2014 року «Про структуру та організацію методичної роботи з педагогічними кадрами у 2014-2015 навчальному році» та наказу №89 від 20.03.2015 року з метою вдосконалення патріотичного та громадянського виховання підростаючого покоління, залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної спадщини, історії рідного краю, ознайомлення з видатними людьми Маловисківщини,  29 квітня 2015 р. проводитиметься ІV районна краєзнавча конференція учнівської молоді «Участь жителів Маловисківщини у подіях Другої світової ". 

Запрошуємо  до участі в роботі конференції всіх, хто небайдужий до вивчення регіональної історії. Попередньо необхідно зареєструватися на сторінці "Реєстрація учасників конференції"

«Гілки Шевченкового роду на Кіровоградщині» (до 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка)

                 Роботу підготували: Лукашова Яна Анатоліївна

                                                           Талда Аліна Вікторівна

Робота НТУ «Патріот»

 Керівник: вчитель Смолінського НВО О.П.Перехрестна

І. ВСТУП.

 «Правда, добро та краса – це людські ідеали, що, як ті ясні зорі, звеселяють людям серця та полегшують їхнє життя. Великі провидці, генії – вчені, філософи, письменники, майстри мистецтв – освітлюють шляхи до ідеалів. А за це люди шанують їх, славлять та бережуть про них вдячну пам’ять навіки-вічні. Український народ теж має свого національного героя, свого великого поета, що сказав своє віще слово всьому світові. Це – наш великий незабутній Тарас Григорович Шевченко… Він дав нам приклад стійкості і непохитності», - саме так писав свого часу про великого українського поета наш славний земляк, драматург і актор Панас Саксаганський.

            Тарас Шевченко виходить за межі однієї країни. Він поет всього людства. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе – до волі, має всесвітнє значення…

  Серце Т.Шевченка було наповнене великою любов`ю до народу і не здатне було на зраду. Він перелив у вогненні слова своєї творчості всі почування закріпаченого народу.

            Тараса Шевченка розуміємо наскільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому. Він сам приходить у наш день. Але і ми повинні йти у його час. Лише так між нами й ним буде глибше порозуміння.

            Кіровоградщина не належить до тих кількох регіонів в Україні, куди Тарас Шевченко планував свої приїзди із далекої північної столиці Росії. Але події в його численних творах розгортаються на межі нинішньої Кіровоградщини. Тому цілком природним є інтерес до найдрібніших деталей, що пов’язують ім’я Тараса Григоровича Шевченка з нашим краєм.