Пєскова Христина, Прозоровська Юлія
учні
науково-дослідницького учнівського об'єднання
“Історичне
та географічне краєзнавство”
Шарко Оксана Анатоліївна
керівник
науково-дослідницького учнівського об’єднання
“Історичне та географічне краєзнавство”
Маловисківська школа-інтернат побудована в 1965
році. В будівництві школи брали участь учні старших класів середніх шкіл
районів: Маловисківського, Олександрійського, Кіровоградського, Гайворонського,
Голованівського, Знам’янського.
Школу будували кращі учні області і залишили
відозву до майбутніх господарів школи, в якій висловили надію, що з її стін на
широкі життєві шляхи Батьківщини вийде немало славних людей. Будівельники
побажали майбутнім учням навчатися тільки на відмінно та добре, побажали бути
справжніми синами та дочками своєї Вітчизни.
27 січня 1966 року школа гостинно
відкрила двері для перших своїх вихованців. Це були учні з Лебединської школи-інтернату,
Добровеличківської школи-інтернату та ін.
Директором Маловисківської
школи-інтернату було призначено Юрчука Максима Самійловича, а завучем - Бойчук
Ольгу Андріївну.
Споруда для навчання відповідала
сучасним вимогам: просторі світлі класні кімнати, зручний для занять спортивний
зал, устатковані майстерні і хімічний та фізичний кабінети, чудова їдальня,
затишні спальні, красиві вестибюлі.
З перших днів роботи школи вчителі,
вихователі, техпрацівники та учні приступили до оформлення класних кімнат,
спалень, кабінетів, коридорів.
Ранньої весни учнівський та
педагогічний колективи бралися до впорядкування шкільного подвір'я, звільнили
від сміття, заасфальтували, розбили клумби, насадили дерева, квіти.
Поряд з наполегливою фізичною
працею кипіла і розумова праця. Все більшого розмаху набирав навчально-виховний
процес. Серед учнів, більшість яких були з поганою поведінкою, байдужим
ставленням до навчання, пробивались перші паростки старанності і
дисциплінованості.
Першими вихователями були: Задвірна
Ф.П. (старший вихователь), Горова Г.І., Столбова А.А., Пашкова Н.В., Катана
К.І., Буценко О.І., Сакун М.М., Поздняк О.Л., Кваша В., Ткаченко А.І.,
Арманкуцева Т.І., Мицул З.В., Чуйко Л.О., Бровченко В.І., Дорогань Г.К.,
Макєєва Н.І., Константінова Л.Г, Волошина Л.П., Слюсар Є.В., Іванов Л.С.,
Клочко Л.І.
У 60-х роках XX ст. у вихованні
молоді велику допомогу педагогічному колективу надали учнівські організації:
піонерська, комсомольська і штаб юних дзержинців. Першочерговим завданням цих
організацій була успішність та боротьба за хорошу дисципліну. Існувала Рада
справедливих, де вирішувалися складні питання.
Велика увага у 60-70 рр. у
школі-інтернаті приділялася саме позакласній роботі з учнями: організовувалися
зустрічі з учасниками Великої Вітчизняної війни, з шефами міжколгоспбуду,
сільгосптехніки, міжрайбази. Проводилися уроки мужності, культури, здоров’я, тематичні
та предметні вечори, ранки казок, спортивні змагання.
В школі працювали предметні гуртки,
на заняттях яких учні
поглиблювали свої знання. Регулярно
випускалися гурткові та шкільні стінгазети. Кожен гурток два рази на рік
звітував про свою роботу. Часто виступали учні літературних гуртків з власними
творами на лінійках, святкових ранках.
В школі існувала книга “Трудової
слави”, куди заносилися найкращі учні школи: відмінники, що відрізнялися
старанністю, чуйністю, працьовитістю.
Так як велика частина учнів тяжко
піддавалась вихованню, вчителі та вихователі на читацьких конференціях, метод об'єднаннях
самостійно опрацьовували окремі питання з психології, педагогіки, вивчали
педагогічну спадщину А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського.
Вчителі та вихователі глибоко
вивчали індивідуальні особливості вихованців, вели щоденники психологічних
спостережень.
Все це допомагало знаходити
індивідуальний підхід до кожного учня, розвивати їх здібності та нахили. Про це
свідчать факти, наведені у літописі школи-інтернату: “Наполегливою працею
всього колективу досягнуто таких успіхів в 1969-70 н.р.: з 350
учнів, що навчалися протягом року, по молодших класах на “5” навчалися 11 учнів, по старших
класах - 19 учнів, всього 30; на “4”
і “5” -
відповідно - 34 і 77 учнів, всього - 111...”
Велику і змістовну роботу з учнями
проводила керівник гуртка “Образотворче мистецтво'’ Арманкуцева Т.І. Подобалось
дітям заняття в гуртку ляльок, яким керувала Сорока Зінаїда Омельянівна.
Скільки умінь і старань прикладали гуртківці для пошиття одягу лялькам, для
репетицій! Своїми виставами гуртківці доставляли багато радощів молодшим учням.
З великою цікавістю вихованці розучували ролі в драматичному гуртку, яким керувала
вчителька української мови та літератури Задвірна Раїса Петрівна. Цікаву роботу
в гуртку “Умілі руки” проводив вчитель праці, вихователь Продай В.Г. Його
вихованці захоплювались роботою по дереву. У вільний від уроків і
самопідготовки час їх завжди можна було побачити у столярній майстерні разом з
улюбленим вихователем. Всі свої уміння він передавав учням. Багато корисного
навчилися робити діти: вішалки, шкатулки, полички, фігурки ляльок різних
національностей.
Немає коментарів:
Дописати коментар