Хмелівська ЗШ І-ІІІ ст.

Духовний осередок села Хмельового

                        Роботу виконала:   

                                                         Каракай Анастасія  Олександрівна                                                                                                                

                                                        учениця 10-го класу

 Хмелівської ЗШ І-ІІІст.

                                                      

                                     Вчитель історії:

Присяжнюк Катерина Валеріївна

Вступ

Останнім часом, у зв’язку з відродженням національної державності, духовності та культури, вивчення церковної історії помітно активізувалось. Проте досі не створено комплексної праці, присвяченої розвитку церковно-краєзнавчих студій в Україні й, зокрема, на Кіровоградщині. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю узагальнити і актуалізувати нагромаджений у цій царині досвід, повернути до наукового обігу доробок кількох поколінь фахівців і аматорів церковної старовини.

Актуальність роботи зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства помітно зростає інтерес до історичного минулого, що безпосередньо пов’язано з піднесенням національної самосвідомості, пошуком людиною і спільнотою власної ідентичності. Особливого значення у цьому контексті набуває історичне краєзнавство, яке, за висловом голови Правління Всеукраїнської спілки краєзнавців академіка П. Тронька, є «дієвим способом глибокого пізнання й всебічного дослідження та вивчення рідного краю». Історична регіоналістика дозволяє «на основі нових архівних документів з позицій історичної правди й об’єктивності заповнити чимало «білих плям», відкрити невідомі досі події й факти, повернути із забуття прізвища реабілітованих діячів, які були викреслені з народної пам’яті».

Мета роботи полягає у тому, щоб показати громадськості історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, духовно збагачене, коротко кажучи,─ релігійне серце села Хмельового.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

·                   проаналізувати стан розробки теми у вітчизняній історіографії;

·                   визначити рівень репрезентативності комплексу джерел, в яких відображено розвиток церковно-історичного краєзнавства на Кіровоградщині;

·                   висвітлити історію створення та діяльність Свято-Миколаївського храму села Хмельового;

Методи дослідження ґрунтуються на принципах науковості, історизму та об’єктивності. Були використані, зокрема, загальнонаукові (логічний та метод класифікації або систематизації), історичні (хронологічний,  порівняльно-історичний, анкетно-біографічний) методи дослідження.

Новизна роботи визначається передусім постановкою проблеми, яка досі не була об’єктом спеціального дослідження. На підставі широкого кола джерел, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, автором здійснено спробу комплексного аналізу розвитку церковно-історичного краєзнавства Хмельового.

Об’єктом даного дослідження стала унікальна культурна,  історична пам’ятка архітектури Хмельового.

Предметом наукового пошуку стала діяльність місцевого церковно-краєзнавчого осередку церковної історії.

Практична значимість результатів дослідження полягає в тому, що його теоретичні висновки та фактичний матеріал можуть бути використані при розробці виховних годин з історії рідного краю, історіографії, історії Православної Церкви в Україні. Крім того, в роботі визначено перспективи подальшого вивчення проблем церковно-історичного краєзнавства на Кіровоградщині й в Україні в цілому. Матеріали роботи стануть також у пригоді музейним працівникам у процесі атрибуції колекцій церковних старожитностей.

Історіографія

Дослідження створення та діяльності церков на території Маловисківщини недостатньо відображене в публічних джерелах, а тому маємо скупий обсяг літератури про вказаний об’єкт дослідження.

Зокрема при вивченні об’єктів релігійного культу читаємо в роботах місцевих краєзнавців О. Голованової та З. Шевченко [10].

Детальніше читаємо ТУТ

Хмелівська ЗШ І-ІІ ст.

Храм у селі Хмельовому

Роботу виконала:  учениця 9 класу

Рашевська Альона Степанівна

Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Керівник: вчитель історії Майдебура Т. В.

                                       ВСТУП

Історія релігії та храмового будівництва на Україні – не просто частина історичної минувшини, а невід’ємна сфера життєвого буття кожного українця. Тому тема, розглянута в роботі, несе в собі духовну потребу кожного з учасників написання цієї роботи.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі існуючих досліджень та аналізу віднайдених джерел  встановити історію виникнення архітектурної пам’ятки ─ приміщення нині діючої споруди Свято-Миколаївського храму села Хмельового та привернути увагу громадськості до питання збереження та подальшого вивчення об’єкту.

Мета  обумовлює  виконання  головних завдань:

·        проаналізувати стан наукової розробки проблеми та ступінь джерельного забезпечення з  теми;

• здійснити спробу встановити історію виникнення архітектурної пам’ятки та прослідкувати головні етапи і напрями  використання культової споруди  впродовж її існування;
• привернути  увагу  громадськості  до об’єктів пам’яткоохоронної сфери діяльності.                                         

     Предметом дослідження є храм, який належить Українській Православній Церкві Московського патріархату, що знаходиться на території, підпорядкованій Хмелівській сільській Раді.

Повний зміст роботи читаємо ТУТ

Смолінська ЗШ №1 І-ІІІ ст.

Пам’ятки архітектури і монументального мистецтва села Березівка та селища Смоліне

Виконав:

учень 11 класу

Власенко Євген Олексійович

Керівник:

вчитель історії Єрко К.О.

  

                                                                 Вступ

М.В. Гоголь якось зауважив: «Архітектура – це літопис світу, вона промовляє навіть тоді, коли мовчать манускрипти, пісні і перекази», а сучасний дослідник філософії архітектури А. Біломєсяцев констатує: «Люди часто приховують свою ідеологію з тих чи інших причин, але щойно починають будувати, як вона стає явною». Із цим важко не погодитись.

Міста і містечка Кіровоградщини, що починали свій шлях у ХVІІІ столітті як фортеці Російської імперії для боротьби з козацьким степом, врешті-решт перетворилися на звичайнісінькі господарські хутори. Таким є і наше село Березівка. Усі вони продовжують зберігати свою історію, як прояв душі народу, його золотий запас, фундамент майбутнього.

Кіровоградська область з’явилася на карті України у той час, коли про архітектуру як мистецтво вчилися забувати. Абсолютно панівним стає так званий «радянський класицизм». Це простежуємо у нашому молодому селищі Смоліно. Головною концепцією розвитку стає створення нових житлових масивів, що вперше проектуються на основі мікрорайонування, з системою підприємств громадського і торговельного обслуговування. Групи будинків, магазини, дитячий садок, школа, траса, зупинка автотранспорту. Тотальна індустріалізація селища вичерпала свої архітектурні можливості, що призвело до безликості більшості новобудов та житлових районів, примітивності їх планування, навіть при наявності різноповерхових будівель.

Повністю зі змістом роботи знайомимось ТУТ

Розсохуватська ЗШ І-ІІ ст.

„Братська  могила загиблих  воїнів

під час визволення с. Розсохуватка  в період Великої Вітчизняної війни ”

         

                                                              Робота

учениці 8 класу

Розсохуватської ЗШ І-ІІст.

Матко Людмили

                                                                         Керівник  Савенко Лариса Іванівна

   

                                Німецький фашизм, який розтоптав  державну й національну незалежність більшості народів Західної Європи,  22 червня 1941 року напав на нашу державу. Гітлерівське командування розраховувало знищити СРСР.

      Мирну  працю людей  перервала війна... Ніколи не зітруться у пам'яті народу суворі роки Великої Вітчизняної війни.  Населення села з ненавистю зустріло ворога, приймало активну участь у будівництві і створенні оборонних рубежів для Червоної Армії, зривали відправку молоді в гітлерівську Німеччину.  Село перебувало в окупації з  липня 1941 року по 13 березня 1944 року. Під час окупації було розорено приміщення ферм, майже повністю знищене поголів’я ВРХ, знищено весь сільськогосподарський інвентар.

      На каторжні роботи  до Німеччини було відправлено і  наших багатьох односельців.  Молодь грузили в товарні вагони і відправляли на захід. Дешева робоча сила використовувалась на заводах, фабриках, сільському господарстві  Німеччини.

Детальніше зі змістом роботи можна познайомитися ТУТ

Плетеноташлицька ЗШ І-ІІІ ст.

Сторінка давнини мого краю

Виконав Мосузенко Вадим Юрійович, 

учень 11 класу  Плетеноташлицької ЗШ

Вчитель Вергун Роман Миколайович

Вступ

Версії встановлення пам’ятки

На південь від Малої Виски розкинулося мальовниче село Плетений Ташлик. Кожен населений пункт має свою неповторну історію, так і моя Батьківщина багата подіями. Особливо цікаво дізнатися про давні пам’ятки монументального мистецтва, адже відкриваєш цікаві сторінки минувшини. Такою пам’яткою  є кам'яний хрест, що знаходиться  неподалік сучасного центру села (додаток 1).

Легенда, що побутує серед старожилів нашого села свідчить, що Катерина ІІ, щоб укріпити південні рубежі  Російської імперії від набігів татар наказала заснувати поселення в безмежних степах «Дикого поля». Одним із таких поселень і став сучасний Плетений Ташлик про що начебто свідчить дата зазначена на кам'яному  хресті встановленому в колишньому сільському центрі.
З повним змістом роботи можна познайомитися ТУТ

Оникіївська ЗШ І-ІІІ ст.

 Історія Перемоги: священний пам`ятник

Виконала

Коба Юлія

під керівництвом

вчителя історії

Комісарової Лариси Миколаївни

Священний пам'ятник

1945 рік ми ніколи не забудемо. Велика ціна була заплачена за Перемогу, що стала торжеством непереможності нашого українського народу. Ми не забудемо, що наша країна, розтрощивши фашизм, принесла свободу іншим народам. Ми, перемагаючи, звільняли і перемогли, звільнивши всю Європу. Нема нічого дорожче для нас, ніж земля, вся наша добра і безкрая, наша Батьківщина. Земля братерства, земля великої України, вона – наші лани і ліси, наші підприємства і установи, ріки й моря, сніги й дощі… Вона – наша опора, наше небо, наша сила. Вона нас годує, гріє, дарує нам світло. Ось чому наш обов'язок перед нею такий же великий, як і наша вдячність. Виконання цього обов'язку і є найвищим виявленням любові до неї. А обов'язок цей простий – працювати для її блага, захищати її, якщо знадобиться.

Детальніше зі змістом роботи можна познайомитися ТУТ

Мар`янівська ЗШ І-ІІІ ст.

Презентація "Ми частина незабутнього. І.Карпенко - Карий"