Культура ХХ століття рідного краю

Сінельник Людмила                    

учениця гуртка                                        

«Літературно-мистецьке  краєзнавство» МБДЮТ

З Маловисківським районом пов'язане життя багатьох видатних людей які внесли вагомий внесок в розвиток культури Маловисківщини. В цій роботі ми намагаємось звернути увагу на те, що «сини нашої землі» робили все, щоб ми не залишились на узбіччі культурного розвитку. Для теми нашої роботи ми виділили період ХХ ст. На протязі якого спостерігався «бум» культурного розвитку. Нам було досить важко виділити когось над відомого, бо тому що велика кількість культурних діячів, які проживали, творили або їхній життєвий шлях проходив через Малу Виску, відома далеко за межами України – і тому вибір був нелегким.

Таємниці генія

Ухань Ірина                                  

учениця Злинської ЗШІ-ІІІ ст.  № 2

... Застосування реактивного руху, згадується ще в перших літописах часів Запорізької Січи Ще в 1516 р. світ можливо вперше, почув про так звані «вогненні трубки літавки, що отримали з часом назву «ракети». Винахід зберігався в таємниці і після ліквідації козацької Держави канув в історичному небутті разом з запорожцями.

21 червня 1897 року в невеличкому флігелі будинку № 4 по вулиці Стретенській в м. Полтава народився хлопчик – людина, якій було написано на роду залишити глибокий слід в історії науки і техніки XX ст. Щасливі батьки – Гнат Бенедиктович та Людмила Львівна (в дівоцтві – Шліпенко) Шаргеї – назвали хлопчика Олександром. Але світовій науці не відоме ім’я такого вченого – Олександр Гнатович Шаргей. На її скрижалях записане інше безсмертне ім’я – Юрій Васильович Кондратюк. (Біологічний Кондратюк народився 07.09.1980 в м. Луцьк в сім'ї вчителя, а в 1918 р. закінчив колегію Павла Галагана в Києві).

Сокіл з Хмельового

Туманова Марія                                     

учениця Хмелівської ЗШІ-ІІІ ст. № 1

Про нього мало знають в нашому краї. У районному краєзнавчому музеї немає його фотографії. Ми, учні Хмелівської середньої школи, вирішили перегорнути сторінки героїчної біографії свого земляка Трохима Опанасовича Литвиненка – Героя Радянського Союзу.

Багато випробовувань випало на долю цієї людини. Та щоразу він виходив переможцем. На особистому рахунку від полковника Трохима Опанасовича Литвиненка 23 збитих ворожих машин. Полум'яному стражу воєнного ленінградського неба було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, його нагороджено двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського. Але найбільша нагорода – це страх, який наганяв на ворога радянський льотчик. Він був справжньою грозою для фашистів. Коли Трохим Опанасович тільки злітав, всі німецькі наземні радіостанції голосно і надривно гукали: «Ахтунг! Ахтунг! У повітрі Литвиненко. В бій не вступати! Уникати зайвих втрат».

Дослідження сюжетної символіки у вишиваних рушниках центральної України

Косінська Олена                                    

учениця Хмелівської ЗШ  І-ІІІ ст. № 1

Поштовхом для написання моєї статті стало ім'я святого Георгія.

У нашому селі його обов'язково згадують, коли мають висаджувати у відкритий ґрунт теплолюбові культури. Це буває на 6 травня. Але образ святого Георгія присутній не тільки в землеробській обрядовості. Він посідає особливе місце у пантеоні українських богів.

У шкільному музеї є збірка мідних монет із зображенням Георгія-змієборця. Завдяки цьому зображенню воїна з «копцем» ми майже п'ять століть називаємо металеві монети копійками.

На старих фотографіях, що збереглися з часів Першої світової війни можна побачити солдатів і офіцерів, що з особливою гордістю носили високу нагороду – Георгіївський хрест. Сьогодні люди, живучи у третьому поколінні, згадуючи своїх з особливою шаною говорять про людей, що були Георгіївськими кавалерами.

Хмелівська земля - степові долоні України

Ганзенко Яна                                

учениця Хмелівської ЗШ І-ІІІ ст. № 1

Наше Хмельове

Село Хмельове – центр сільської ради.

Розташоване у верхів'ї річки Кільтень (притоки Великої Висі), за 32 км. на південний захід від районного центра Мала Виска.

Населення становить 2542 чол.

Першими жителями Хмельового були втікачі від польського гніту, котрі будували серед Дикого Поля свої оселі. Людей приваблювало зручне розташування цього місця – обабіч проходив важливий шлях з Польші у Крим, а ще протікала річечка зі смачною водою – Нечаївка (притока Кільтені)

У середині XVIII ст населення зросло за рахунок сербських колоністів, котрі   з   дозволу   Російської   цариці   Єлизавети   здійснили   переселення   з Балканського півострова у наші степи і заснували тут Нову Сербію, до якої входило і наше село.

Історія села Велика Виска

Гусєва Альвіна                              

учениця Великовисківської ЗШ І-ІІІ ст.

1. Велика Виска - село з річковою назвою

Велика Виска – село в Маловисківському районі Кіровоградської області, центр Великовисківської сільської ради, розташоване в долині річки Велика Вись за 25 кілометрів від районного й обласного центрів та за 12 кілометрів від залізничної станції Шостаківка. Його площа – 946,73 гектар. Навколишні землі належать до Придніпровської височини і складаються з гнейсів і гранітів. На кристалічних породах залягають третинні відклади, які мають великий вплив на формування рельєфу. За будовою поверхні – це злегка хвиляста рівнина. Через село проходить автошлях Кіровоград-Умань. Зараз налічується більше 1000 дворів, населення близько 2500 чоловік.

Історія освіти у с.Олександрівка

Федорова Аліна                            

учениця Олександрійської ЗШ І-ІІ ст.

Село Олександрівка знаходиться в Маловисківському районі Кіровоградської області за 12 км на південь від м. Малої Виски. До 1945 р. називалось Гапсине, Олександро-Гапсине. Є центром сільської ради, до якої належать села Тарасівка і Новомиколаївка. [1,423]

Історія села починається у II пол. XVIII ст. На жаль, точної дати виникнення не відомо. Так, в книзі «Історія міст і сіл УРСР: Кіровоградська              область» вказано, що засновано у 50-х pp. XVIII ст. [1,423] Як бачимо, навіть точної дати заснування невідомо або на коли припадає перша згадка про село. Аналогічна ситуація з історією села. її ніхто не досліджував, а особливо історію освіти. Це вперше зроблено в цій роботі. Актуальною тема дослідження є особливо перед підготовкою до відзначення 30-років сучасному приміщенню  школи, яке почали святкувати 1 вересня 2008 року, для популяризації серед жителів села.