Сокіл з Хмельового

Туманова Марія                                     

учениця Хмелівської ЗШІ-ІІІ ст. № 1

Про нього мало знають в нашому краї. У районному краєзнавчому музеї немає його фотографії. Ми, учні Хмелівської середньої школи, вирішили перегорнути сторінки героїчної біографії свого земляка Трохима Опанасовича Литвиненка – Героя Радянського Союзу.

Багато випробовувань випало на долю цієї людини. Та щоразу він виходив переможцем. На особистому рахунку від полковника Трохима Опанасовича Литвиненка 23 збитих ворожих машин. Полум'яному стражу воєнного ленінградського неба було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, його нагороджено двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського. Але найбільша нагорода – це страх, який наганяв на ворога радянський льотчик. Він був справжньою грозою для фашистів. Коли Трохим Опанасович тільки злітав, всі німецькі наземні радіостанції голосно і надривно гукали: «Ахтунг! Ахтунг! У повітрі Литвиненко. В бій не вступати! Уникати зайвих втрат».

Дослідження сюжетної символіки у вишиваних рушниках центральної України

Косінська Олена                                    

учениця Хмелівської ЗШ  І-ІІІ ст. № 1

Поштовхом для написання моєї статті стало ім'я святого Георгія.

У нашому селі його обов'язково згадують, коли мають висаджувати у відкритий ґрунт теплолюбові культури. Це буває на 6 травня. Але образ святого Георгія присутній не тільки в землеробській обрядовості. Він посідає особливе місце у пантеоні українських богів.

У шкільному музеї є збірка мідних монет із зображенням Георгія-змієборця. Завдяки цьому зображенню воїна з «копцем» ми майже п'ять століть називаємо металеві монети копійками.

На старих фотографіях, що збереглися з часів Першої світової війни можна побачити солдатів і офіцерів, що з особливою гордістю носили високу нагороду – Георгіївський хрест. Сьогодні люди, живучи у третьому поколінні, згадуючи своїх з особливою шаною говорять про людей, що були Георгіївськими кавалерами.

Хмелівська земля - степові долоні України

Ганзенко Яна                                

учениця Хмелівської ЗШ І-ІІІ ст. № 1

Наше Хмельове

Село Хмельове – центр сільської ради.

Розташоване у верхів'ї річки Кільтень (притоки Великої Висі), за 32 км. на південний захід від районного центра Мала Виска.

Населення становить 2542 чол.

Першими жителями Хмельового були втікачі від польського гніту, котрі будували серед Дикого Поля свої оселі. Людей приваблювало зручне розташування цього місця – обабіч проходив важливий шлях з Польші у Крим, а ще протікала річечка зі смачною водою – Нечаївка (притока Кільтені)

У середині XVIII ст населення зросло за рахунок сербських колоністів, котрі   з   дозволу   Російської   цариці   Єлизавети   здійснили   переселення   з Балканського півострова у наші степи і заснували тут Нову Сербію, до якої входило і наше село.

Історія села Велика Виска

Гусєва Альвіна                              

учениця Великовисківської ЗШ І-ІІІ ст.

1. Велика Виска - село з річковою назвою

Велика Виска – село в Маловисківському районі Кіровоградської області, центр Великовисківської сільської ради, розташоване в долині річки Велика Вись за 25 кілометрів від районного й обласного центрів та за 12 кілометрів від залізничної станції Шостаківка. Його площа – 946,73 гектар. Навколишні землі належать до Придніпровської височини і складаються з гнейсів і гранітів. На кристалічних породах залягають третинні відклади, які мають великий вплив на формування рельєфу. За будовою поверхні – це злегка хвиляста рівнина. Через село проходить автошлях Кіровоград-Умань. Зараз налічується більше 1000 дворів, населення близько 2500 чоловік.

Історія освіти у с.Олександрівка

Федорова Аліна                            

учениця Олександрійської ЗШ І-ІІ ст.

Село Олександрівка знаходиться в Маловисківському районі Кіровоградської області за 12 км на південь від м. Малої Виски. До 1945 р. називалось Гапсине, Олександро-Гапсине. Є центром сільської ради, до якої належать села Тарасівка і Новомиколаївка. [1,423]

Історія села починається у II пол. XVIII ст. На жаль, точної дати виникнення не відомо. Так, в книзі «Історія міст і сіл УРСР: Кіровоградська              область» вказано, що засновано у 50-х pp. XVIII ст. [1,423] Як бачимо, навіть точної дати заснування невідомо або на коли припадає перша згадка про село. Аналогічна ситуація з історією села. її ніхто не досліджував, а особливо історію освіти. Це вперше зроблено в цій роботі. Актуальною тема дослідження є особливо перед підготовкою до відзначення 30-років сучасному приміщенню  школи, яке почали святкувати 1 вересня 2008 року, для популяризації серед жителів села.

Історія села Злинка

Історія села Злинка

Шверненко Сергій                        

учень Злинської ЗШ  І-ІІІ ст. № 1  

Видатний педагог і краєзнавець Г.М.Перебийніс

Кулик Олена              

учениця Мануйлівського НВК ЗШ І-ІІІ ст.  –

дитячого  дошкільного  закладу             

Григорій Миколайович Перебийніс – наш видатний земляк. Цю фразу ми чуємо часто. Він – людина, про яку багато говорили і говорять.

Мені та частині учнів Мануйлівського навчально-виховного комплексу поталанило побачити Григорія Миколайовича і почути його мудре слово: 1 вересня 2001 року він був присутнім на урочистому відкритті шкільного історико-краєзнавчого музею. Його короткий, але щирий виступ про необхідність вивчати і пам'ятати історію своєї родини, села запам'ятався багатьом учням.

Про Перебийноса Г.М. як видатного педагога, краєзнавця написано багато. Разом з тим ми мало знаємо про нього як нашого земляка -уродженця Мануйлівки . Метою мого дослідження стало вивчення тих сторінок біографії Григорія Миколайовича, які пов'язані з нашою малою батьківщиною – Мануйлівкою, Лутківкою.