Життєвий та творчий шлях Г.М.Перебийноса

Недіна Світлана                          

учениця науково-дослідницького об’єднання                   

учнів «Історичне та географічне краєзнавство» МБДЮТ

І. Видатний педагог, за покликанням краєзнавець, Григорій Миколайович Перебийніс народився на Маловисківщині на хуторі, від якого залишилося кілька вуличок, який колись був немалим поселенням започаткованим у 1922 р – Новокостянтинівка. 10 січня 1922 року у багатодітній родині Перебийносів народився той, чиє ім'я і невтомна праця, так само як і праця багатьох інших відомих наших земляків, поставили Малу Виску в ряд знаних і творчих містечок нашої Вітчизни.

Дошкільне виховання сільського хлопчини того часу було традиційним: вівці, корова, коні. Коли виповнилося вісім років батько привів сина до Мануйлівської школи. її завідуючий Денис Хрисанович Лівий був неговірким чоловіком – нового учня записав до першого класу, не зронивши ні слова. Запам'ятався хіба що сліпучо-білою сорочкою, підперезаною шовковим шнурком з китицями, чорними вовняними штанями та блискуче наваксованими чобітьми - такої одіжі у селянського сина не було. Та усе це глибоко схвилювало малого школярика. «Виросту і стану таким же, як він – учителем», – промайнула зухвала і трохи ляклива думка, яка так запала в душу. Але й до цієї мрії ще була неблизька (середня школа в Малій Висці – за 9 км) і нелегка (Григорій ріс скромним, тихим, боязким, глибоко «сільським» підлітком) дорога, яка починалася в Мануйлівській початковій, а якщо точніше – безпосередньо в сім'ї. Саме в сім'ї, де за словами Григорія Миколайовича, панувала атмосфера любові і пошани до знань, взаєморозуміння і взаємо підтримки, що і сприяло вибору правильного орієнтиру – потягу до знань. Цей потяг до знань завжди талановиті учителі.

Ю.В.Кондратюк - Геній в обмотках

Бойко Андрій                                

учень Маловисківської гімназії      

 Його доля оповита таємницею. Звідки він прийшов до нас, у цей світ? Здається, що нізвідки, оскільки ні дати народження, ні дати смерті, що взагалі властиво всім, хто живе на цій планеті, він не має. Просто одного разу він з'явився поміж людей відразу 20-річним юнаком, у якого немов зовсім не було минулого. І зник він так само, як і взявся – одного разу в Нікуди. Вражає і плутанина зі зміною його імен та прізвищ. Дивує також те, що він немовби знав усе і відразу – як побудувати заводи, фабрики, млини, елеватори, машини, ракети, як злетіти на Місяць, висадитись на ньому і повернутися назад. Його знання не були знаннями в прямому змісті цього слова. Знанням людина вчиться, отримує їх від когось. Його ж майже ніхто не вчив, бо так, як мислив він, ще ніхто не мислив взагалі. Його наукова інтуїція була подібна природному інстинкту. Він знав усе так, немовби колись уже жив у Космосі. Хтозна! Адже всі ми – діти Всесвіту. З нього ми вийшли, туди й відбуваємо, коли настає наш час.

1. Таємнича особистість

Але навкруг нього, дійсно, так багато таємниць і безліч версій. За однією з них, 13 лютого 2007 року виповнилося 65 років з дня зникнення, або загибелі, одного з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів, за словами письменника Олеся Гончара – «генія в обмотках» Олександра Шаргея (Юрія Васильовича Кондратюка). Цей день, 13 лютого, офіційно вважається днем його загибелі, але тіла так і не знайшли...

Динаміка росту населення Маловисківського району 1995-2006рр.

Підгорна Аліна                                      

учениця Маловисківської ЗШ І-ІІІ ст. № 3

На території сучасної України нині постійно проживає 46,67 млн. чоловік (на 01.12.2006 р.). За цим показником наша країна перебуває на п'ятому місці в Європі після Німеччини, Великобританії, Італії та Франції.

В Кіровоградській області станом на 1 січня 2006 року постійно проживало 1060763 осіб, що становить близько 2,3% від загальної кількості населення України.

В Маловисківському районі проживає 47812 осіб (на 01.01.2006р.), за кількістю населення район займає перше місце в області.

Народний танець - джерело знань про життя народу

Ковпан Катерина                        

учениця Хмелівської ЗШ І-ІІІ ст. № 1

Танець – один з найдавніших видів народної творчості, що виявляється в ритмічних рухах під музику чи спів. Можна лише здогадуватися, що перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше – жестів, що відображали певні трудові процеси.

Український автентичний танець розкриває найбільш яскраві риси життя і характеру українців. Наприклад, найвідоміший «Гопак», що репрезентує танцювальне мистецтво нашого народу за кордоном, народився в середовищі запорозьких козаків. Для них танок був демонстрацією мужності, сили, вправності. Бентежне козацьке життя ніби урівноважувалось колективними гулянками з танцями та веселими приспівками.

Сторінки історії с.Мар'янівка

Катана Максим                                    

учень Мар’янівської ЗШ І-ІІІ ст.   

Мар'янівка – село, центр сільської ради, розташоване на річці Великій Висі, за 35 км від районного центру і за 18 км від залізничної станції Шостаківка. Населення – 2000 осіб. Сільраді підпорядковані населені пункти Заріччя і Олексіївка та Вись.

Село Мар'янівка Маловисківського району Кіровоградської області виникло у 1770 роках.

У 1772 році тут, в окрузі 2-ї роти Молдавського гусарського полку, підполковник Григорій Варламович Булацель мав 3300 десятин землі та 10 дворів із селянами. Такий великий наділ не мали права отримувати ні на ранг (земля, що виділялася у відповідності з чином офіцера, до 120 десятин), ні під слободу (до 1248 десятин в гусарських полках), і тому вона була оформлена під заводи існувала у 1760-х роках, до війни 1768-1774 року. Таким чином можна припустити, що передісторія села розпочалася саме в ці роки.

Легенди мого краю

Олексієнко Марина                      

учениця Копанської ЗШ І-ІІІ ст.   

Маєток графа Ерделі збудовано в 1857 р. На землях які належали графу (нині територія Ленінської ради Маловисківського району). До складу маєтку входив 2-поверховий будинок який складався з трьох частин: центральної, де проживав граф з родиною, ліве та праве крило, де знаходились службові приміщення, жили слуги. В підвальних приміщеннях розташовувалось своєрідне пічне опалення, димове тепло з яркого обігрівало весь будинок.

За свідченнями старожилів маєток був «небаченою красою», унікальним приміщенням.

Легенди мого краю

Дяченко Сергій                    

учень Копанської ЗШ І-ІІІ ст.       

Коріння цієї легенди-переказу сягає ще давніх-предавніх часів. Вона про моє село, вірніше про його невеличкий куточок Полохівку.

Особливість розташування села Копанки в глибині балки, лише одна частинка села – Полохівка, розташована на вершині балки. Про походження цього кутка села, його назви існує легенда.