Хмелівська земля - степові долоні України

Ганзенко Яна                                

учениця Хмелівської ЗШ І-ІІІ ст. № 1

Наше Хмельове

Село Хмельове – центр сільської ради.

Розташоване у верхів'ї річки Кільтень (притоки Великої Висі), за 32 км. на південний захід від районного центра Мала Виска.

Населення становить 2542 чол.

Першими жителями Хмельового були втікачі від польського гніту, котрі будували серед Дикого Поля свої оселі. Людей приваблювало зручне розташування цього місця – обабіч проходив важливий шлях з Польші у Крим, а ще протікала річечка зі смачною водою – Нечаївка (притока Кільтені)

У середині XVIII ст населення зросло за рахунок сербських колоністів, котрі   з   дозволу   Російської   цариці   Єлизавети   здійснили   переселення   з Балканського півострова у наші степи і заснували тут Нову Сербію, до якої входило і наше село.

Сербська сторінка етнічної історії села залишила нам до сьогоднішніх днів своїх нащадків: Чорноіванів, Сілічів, Дабичів, Філіповичів, Коркачів, Голубів, Пильщиків та інші.

Перша документальна згадка про село Хмельове датується 1767 роком і пов'язана з іменем царського генерала Петра Текелі, який отримав земельні угіддя за вірну службу від Російської цариці Катерини II.

З 1797 року Хмельове відоме як містечко, де проживало 894 особи. Всі вони були кріпаками поміщика Акацатова, котрий маючи чимало помість (Юр'ївка, Акацатовка, Димино, Скаржника, Грибово, Тамино), придбав земельні угіддя навколо села Хмельового, оселився тут, що ще раз говорить про вигідне та зручне розташування цього населеного пункту.

Сьогодні Хмельове можна назвати одним із найкрасивіших місць району. Зелені і просторі куточки села подарують серцю відпочинок, а душі - спокій. Чарівні ранки і красоти дня, тихі надвечір'я – це наше минуле і наше багате сьогодення.

Ласкаво просимо до нас у Хмельове!

За звичаєм православного світу там, де оселялися люди в першу чергу зводили храм. Обирали для цього найвище місце, щоб люди здалеку могли знайти дорогу до храму. Напевне так було і у Хмельовому, бо ще у роки його виникнення була збудована дерев’яна церква, та невдовзі люди звели на цьому місці кам’яну споруду. Про це свідчать архівні документи: «Церковь сия по ветхости своей упразднена и на месте оной выстроена 1793 г. каменка коштом помещика майора Николая Акацатова» (Записки Одесского общества исторических древностей Т. 2, 1848 г. Хроника исторических описей церковей, с. 174)

Волею Бога і людей церква ця стоїть донині. Це хрещано-банна споруда, збудована у стилі класицизму, характерному для того періоду. Майже за таким проектом була збудована роком потому церква Св. Миколая у с.диканька на Полтавщині, (архітектор М.Львов).

Стіни Хмелівського Свято-Миколаївського храму товсті – 1 м 15 см. Вони несуть на собі основний тягар високої споруди. В товщі стін розташовані сходи на хори.