Динаміка росту населення Маловисківського району 1995-2006рр.

Підгорна Аліна                                      

учениця Маловисківської ЗШ І-ІІІ ст. № 3

На території сучасної України нині постійно проживає 46,67 млн. чоловік (на 01.12.2006 р.). За цим показником наша країна перебуває на п'ятому місці в Європі після Німеччини, Великобританії, Італії та Франції.

В Кіровоградській області станом на 1 січня 2006 року постійно проживало 1060763 осіб, що становить близько 2,3% від загальної кількості населення України.

В Маловисківському районі проживає 47812 осіб (на 01.01.2006р.), за кількістю населення район займає перше місце в області.

Як і по всій Україні, кількість населення в районі неухильно зменшується. За останнє десятиріччя (1996-2005 pp.) населення в Маловисківському районі скоротилося на 7,5 тис. чоловік.

Динаміка зміни кількості постійного населення по району

1994           1996          1998             2000     2002          2004          2006

роки

Розміщене населення по території області нерівномірно. Середня щільність населення по Кіровоградській області 43 особи на км. За густотою населення Маловисківський район займає друге місце в області після Гайворонського району. Середня щільність населення по району – 40 осіб/км².

В Маловисківському районі населення розміщено нерівномірно. Найбільша кількість населення проживає на території Маловисківської міської, Смолінської селищної, а також Злинської, Великовисківської, Хмелівської, Мар'янівської, Оникіївської, Плетеноташлицької сільських рад.

Співвідношення між жінками та чоловіками в різних вікових групах відображає статево-вікова структура населення. Більшість населення України становлять жінки (53 %). В Кіровоградській області на 01.01.2006 р. проживало 575597 жінок і 485166 чоловіків (відповідно 54,2 % жінок і 45,8 % чоловіків). В Маловисківському районі жінок теж більше ніж чоловіків на 01.01.23006 р. в районі проживало 25791 жінок і 22021 чоловіків (відповідно 53,9 % і 46,1 %).

Але в різних вікових групах кількість чоловіків і жінок не однаково. В дитячому віці хлопчиків більше, ніж дівчаток, бо на кожні 10 дівчаток народжується 11 хлопчиків. Переважання чоловіків спостерігається в районі і серед осіб середнього віку. А от в старшому віці чоловіків стає менше, так як вони мають меншу тривалість життя. Старшого віку зараз досягли люди, які пережили Другу світову війну. Серед загиблих також переважали чоловіки. Тому серед осіб похилого віку жінок набагато більше (майже в 2,5 рази).

У віковій структурі населення виділяють три групи:

1.   молодшу за працездатну (діти віком до 16 років);

2.   працездатну(чоловіки у віці 16-59 років, жінки 16-54 роки);

3.   старшу за працездатну.

Темпи відтворення населення в Україні завжди були невисокими. Причин, що призводять до низької народжуваності, багато. Вони поділяються на демографічні («старіння нації»), соціально-економічна (міграція, рівень життя, зайнятість, економічна стабільність та її перспективи тощо). Окремо виділяють чинники прямої дії (зростання кількості пізніх шлюбів, розлучень, дитячої смертності тощо) і причини опосередкованої дії (зниження життєвого рівня, зростання злочинності тощо). А ситуацію останнього десятиліття вчені вважають катастрофічною. Народжуваність по Україні зменшилось у 1,5 рази.

У 2005 р. в області спостерігалось зниження народжуваності порівняно з 2004 р . – з 8,3 дитини, в міських поселеннях - з 8,7, в сільській місцевості - з 8,5 до 8,1 дитини на 1000 жителів.

Падіння народжуваності протягом року зафіксовано у 16 регіонах області, найінтенсивніше – у Компаніївському (з 9,5 до 7,9 народжень на 1000 жителів), Добровеличівському (з 9,4 % до 8,3 %), Маловисківському (з 8,5% до 7,4 %) та Новоархангельському (з 8,7 % до 7,6 %). Рівень народжуваності різнився в окремих регіонах: від 6,9 % у Світловодському до 10,4 % у Бобринецькому районах.

Протягом року на 1000 жінок фертильного віку (15-49 років) в середньому народилось 33,3 дитини (34,5 дитини у 2004 р.). коефіцієнт народжуваності у жінок сільської місцевості залишається традиційно вищим, ніж у міських поселеннях, відповідно, 37,2 проти 31,2 народжених на 1000 жінок фертильного віку. Показник вичерпаної плідності тримається на рівні 1,2 дитини, у селянок він становив 1,4 дитини, городянок – 1,1 дитини.