Легенди мого краю

Олексієнко Марина                      

учениця Копанської ЗШ І-ІІІ ст.   

Маєток графа Ерделі збудовано в 1857 р. На землях які належали графу (нині територія Ленінської ради Маловисківського району). До складу маєтку входив 2-поверховий будинок який складався з трьох частин: центральної, де проживав граф з родиною, ліве та праве крило, де знаходились службові приміщення, жили слуги. В підвальних приміщеннях розташовувалось своєрідне пічне опалення, димове тепло з яркого обігрівало весь будинок.

За свідченнями старожилів маєток був «небаченою красою», унікальним приміщенням.

Життя в маєтку було сповнене своїх радощів та перепитій. До наших днів дійшли перекази й легенди та перекази про родину графа Якова Ерделі в якого було 2 сини – Жорж та Гліб, та 2 доньки – Ольга та Лідія.

Ось одна з легенд-переказів

Старша донька графа Ерделі Ольга захворіла на майже невиліковну хворобу того часу – пневмонію. Але завдяки зусиллям молодого лікаря, який приїжджав з сусіднього Златополя дівчину вдалося врятувати. Лікар та Ольга покохали один одного, але проявити свої почуття відкрито не змогли. Як відомо, вчителі та лікарі в той час вважалися слугами в аристократичних родинах того часу.

Але Лідія все таки наважилась попросити благословення в батьків. Цe викликало обурення в батьків, молодим було заборонено спілкуватись. Юна пані не витримала морального тиску і розлуки з коханим і отруїлась. (настругала з сірників з сірки та випила). Граф та дружина засумували і в честь доньки збудували в центрі свого парку – рукотворне озеро і фонтан в центрі якого розташовувалась красива мармурова фігура дівчина. Та за легендою самі тут відпочивати не могли – їх переслідував образ доньки.

А от сільські закохані хлопці та дівчата облюбували це місце і образ графової доньки завжди був покровителем закоханих. За легендою якщо хлопець, чи дівчина хотіли перевірити, чи справжніми є почуття один до одного потрібно було прийти до парку і якщо з'являвся чарівний образ дівчини-панянки то почуття справжні, а якщо ні то...