Отаман Залізняк з Хмельового (Життєвий шлях та діяльність ватажка антибільшовицького повстанського руху з села Хмельового отамана Залізняка.)

 РОБОТУ ВИКОНАВ учень 10-Б класу Хмелівської ЗШ І-ІІІст. Шаповалов Віктор.

ПЕДАГОГ : вчитель історії Хмелівської ЗШ І-ІІІ ст. Маловисківської районної ради Шевченко Зінаїда Федорівна.

                                                                  Вступ

Історію України взагалі та повстансько-партизанського руху зокрема ми розпочинаємо пізнавати в наш час заново, так як багато її сторінок було сфальсифіковано. Однією з таких "білих плям" є «найбільше за розмахом антибільшовицьке повстання в Україні, що розпочалося на території нашого краю» [10] в 1919р.

Актуальність розглянутої теми зводиться до двох чинників:

1.Малодослідженність питання селянсько-повстанського руху в Україні в 1919-1921рр.  зокрема антибільшовицького, в роботах істориків радянської доби та сучасного періоду.

2.Потребує детального вивчення тема повстанського руху селян у вказаний період на теренах Кіровоградщини. При цьому особливу увагу привертають історичні постаті лідерів цього руху ─ ватажків, що стали на чолі розбурханої селянської стихії та згинули потім у жерлі комуністичної репресивної машини. Впродовж радянської доби їх імена або замовчувались або більшовицька пропаганда намагалася зробити їх бандитами та злочинцями. Тому в роботі присутній особистісний фактор: географічно у роботі висвітлено минуле та досліджено біографію історичного діяча того регіону, де проживає автор даного наукового дослідження.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі існуючих досліджень та аналізу віднайдених джерел вивчити біографічні дані та охарактеризувати діяльність яскравого представника антибільшовицьких селянських повстань на території Кіровоградщини Коваленка Юхима Івановича, відомого під псевдонімом «Залізняк».

Історія Мар’янівського краю в історичних подіях та особах

Автори:

Міценко Ярослав учень 9 класу

Овсянік Валерія учениця 6 класу

Татар Ангеліна учениця 6 класу

Керівник:

Шеремет Галина Павлівна, вчитель історії

Мар’янівськjї загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

Вступ

Часто ми розмірковуємо над тим, чим колись жили наші предки та як вони працювали, і взагалі хто ми і звідки ведемо свій рід. Знання своєї історії конче потрібне людям, адже людина, яка не знає свого минулого, не варта майбутнього.

У час, коли національно-культурне відродження нашого народу в незалежній Українській державі стало реальністю, все більше зростає інтерес до історичного краєзнавства. Цілком очевидно, що без краєзнавства - без знання рідного краю годі говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет. Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство. Вони передаються з покоління в покоління з молоком матері, мелодією народної пісні, поетикою рідної мови.

Історичне краєзнавство - невід'ємна складова духовності дитини, важливий засіб забезпечення нерозривного зв'язку минулого нашого краю з вітчизняною і світовою історією. Іншими словами, воно виступає своєрідним виявом поєднання макро- і мікрорівнів, допомагає дітям читати книгу життя через крихітні частинки минулого не лише очима, а й розумом, самостійно розібратись, куди веде шлях їхніх батьків і дідів, нашого народу.

На теренах України більш як 30 тисяч міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу та понад 5000 сіл, яким минуло 300 років. Деякі з них відзначили свій тисячолітній ювілей. 39 найстародавніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону.

В силу соціально-політичних, економічних причин лише у ХХ столітті з карти України зникло майже 2 тисячі населених пунктів.

Історія населених пунктів – це історія нашої країни, історія українського народу. Ми маємо зберегти для прийдешніх поколінь пам’ять про них.

Метою даної наукової роботи є виховання в учнівської молоді любові до рідного краю, шанобливого ставлення до його історії, духовної спадщини, бажання пізнавати і вивчати історико-культурні надбання нашого народу, природне довкілля.

Актуальність теми визначається тим, що на даному етапі розвитку села, його історія не повністю досліджена та розкрита.

            Завданнями науково-дослідницької роботи є: збір та систематизація краєзнавчих матеріалів з історії заснування та розвитку села Мар’янівка в різні історичні періоди та роль окремих особистостей на перебіг становлення та розвитку населеного пункту.

Життя, віддане артилерії (сторінки біографії І.Ф.Ладиги)

Роботу виконали

учениці 11 класу Мануйлівського НВК

Проскурякова Карина, Клименко Наталія

Керівник -  вчитель історії

Постолюк Петро Іванович

ВСТУП.

Мануйлівка, що на Кіровоградщині, – звичайне невеличке українське село. Та це місце дороге нам, тому що тут наша мала Батьківщина. Мальовнича природа надвисся, багатство і щедрість нашої землі надихають на нові звершення і працю наших односельчан. Славиться наша земля талановитими і трудолюбивими людьми. Від порога селянської хати до видатного діяча освіти зробив шлях уродженець Мануйлівки Григорій Миколайович Перебийніс. З Мануйлівки родом відомий військовий льотчик, ветеран Великої Вітчизняної Федір Іванович Касян. Тут також народився герой нашої розвідки – видатний вчений, педагог, полковник артилерії, кандидат військових наук, професор, член-кореспондент Академії військових наук, заслужений працівник вищої школи Російської Федерації, ветеран Великої Вітчизняної війни Іван Федорович Ладига.

Культура ХХ століття рідного краю

Сінельник Людмила                    

учениця гуртка                                        

«Літературно-мистецьке  краєзнавство» МБДЮТ

З Маловисківським районом пов'язане життя багатьох видатних людей які внесли вагомий внесок в розвиток культури Маловисківщини. В цій роботі ми намагаємось звернути увагу на те, що «сини нашої землі» робили все, щоб ми не залишились на узбіччі культурного розвитку. Для теми нашої роботи ми виділили період ХХ ст. На протязі якого спостерігався «бум» культурного розвитку. Нам було досить важко виділити когось над відомого, бо тому що велика кількість культурних діячів, які проживали, творили або їхній життєвий шлях проходив через Малу Виску, відома далеко за межами України – і тому вибір був нелегким.

Таємниці генія

Ухань Ірина                                  

учениця Злинської ЗШІ-ІІІ ст.  № 2

... Застосування реактивного руху, згадується ще в перших літописах часів Запорізької Січи Ще в 1516 р. світ можливо вперше, почув про так звані «вогненні трубки літавки, що отримали з часом назву «ракети». Винахід зберігався в таємниці і після ліквідації козацької Держави канув в історичному небутті разом з запорожцями.

21 червня 1897 року в невеличкому флігелі будинку № 4 по вулиці Стретенській в м. Полтава народився хлопчик – людина, якій було написано на роду залишити глибокий слід в історії науки і техніки XX ст. Щасливі батьки – Гнат Бенедиктович та Людмила Львівна (в дівоцтві – Шліпенко) Шаргеї – назвали хлопчика Олександром. Але світовій науці не відоме ім’я такого вченого – Олександр Гнатович Шаргей. На її скрижалях записане інше безсмертне ім’я – Юрій Васильович Кондратюк. (Біологічний Кондратюк народився 07.09.1980 в м. Луцьк в сім'ї вчителя, а в 1918 р. закінчив колегію Павла Галагана в Києві).

Сокіл з Хмельового

Туманова Марія                                     

учениця Хмелівської ЗШІ-ІІІ ст. № 1

Про нього мало знають в нашому краї. У районному краєзнавчому музеї немає його фотографії. Ми, учні Хмелівської середньої школи, вирішили перегорнути сторінки героїчної біографії свого земляка Трохима Опанасовича Литвиненка – Героя Радянського Союзу.

Багато випробовувань випало на долю цієї людини. Та щоразу він виходив переможцем. На особистому рахунку від полковника Трохима Опанасовича Литвиненка 23 збитих ворожих машин. Полум'яному стражу воєнного ленінградського неба було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, його нагороджено двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського. Але найбільша нагорода – це страх, який наганяв на ворога радянський льотчик. Він був справжньою грозою для фашистів. Коли Трохим Опанасович тільки злітав, всі німецькі наземні радіостанції голосно і надривно гукали: «Ахтунг! Ахтунг! У повітрі Литвиненко. В бій не вступати! Уникати зайвих втрат».

Дослідження сюжетної символіки у вишиваних рушниках центральної України

Косінська Олена                                    

учениця Хмелівської ЗШ  І-ІІІ ст. № 1

Поштовхом для написання моєї статті стало ім'я святого Георгія.

У нашому селі його обов'язково згадують, коли мають висаджувати у відкритий ґрунт теплолюбові культури. Це буває на 6 травня. Але образ святого Георгія присутній не тільки в землеробській обрядовості. Він посідає особливе місце у пантеоні українських богів.

У шкільному музеї є збірка мідних монет із зображенням Георгія-змієборця. Завдяки цьому зображенню воїна з «копцем» ми майже п'ять століть називаємо металеві монети копійками.

На старих фотографіях, що збереглися з часів Першої світової війни можна побачити солдатів і офіцерів, що з особливою гордістю носили високу нагороду – Георгіївський хрест. Сьогодні люди, живучи у третьому поколінні, згадуючи своїх з особливою шаною говорять про людей, що були Георгіївськими кавалерами.