Мій батько також був ліквідатором. Забрали його в травні о 17 годині біля сільської ради без медогляду, без попередження. Визвали в 12 годин з роботи (працював в будіндустрії в Кіровограді) і наказали бути о 17 біля сільради. До ранку відправили на грузовому літаку в с.Оране. Він був по спеціальності дозиметрист, тому відразу ж на станцію. Своїм життям ми зобов'язані їм, ліквідаторам, адже завдяки їм цвітуть сади. живуть люди, народжуються діти. Але останні 20 років до них відношення з боку влади дуже погане. Батько повернувся з купою хвороб, які прогресували. Його пенсії не хватало навіть на знеболювальні ліки, а не для лікування. Бо лікуватися для них - дуже дорого. Закон про чорнобильців не виконується. А вони ж захищали всих нас. Тому дуже вдячний за те, що про них згадали, вони заслуговують на це.
Ця тема завжди буде актуальною. Ми з дітками плануємо до кінця цого року зробити цілу підбірку спогадів ліквідаторів. Шкодую, що не залишилось свідків подій 32-33-го.
Артем! Обов'язково треба йти і записувати спогади реальних свідків подій. Це- безцінне джерело з місцевої історії, з історії України. В мануйлівці я намагаюся записувати спогади десь з 2000 року і дуже шкодую, що з багатьма очевидцями не успів поговорити . Хто виїхав, а хто помер... А разом з ними і правда про минуле. То є важлива робота. Тим більше , що метод усної історії передбачає й аудіозапис, відеозапис. Уяви, з яким інтересом ці відеозаписи будуть дивитися майбутні великовищани. Успіхів!!!
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиМій батько також був ліквідатором. Забрали його в травні о 17 годині біля сільської ради без медогляду, без попередження. Визвали в 12 годин з роботи (працював в будіндустрії в Кіровограді) і наказали бути о 17 біля сільради. До ранку відправили на грузовому літаку в с.Оране. Він був по спеціальності дозиметрист, тому відразу ж на станцію. Своїм життям ми зобов'язані їм, ліквідаторам, адже завдяки їм цвітуть сади. живуть люди, народжуються діти. Але останні 20 років до них відношення з боку влади дуже погане. Батько повернувся з купою хвороб, які прогресували. Його пенсії не хватало навіть на знеболювальні ліки, а не для лікування. Бо лікуватися для них - дуже дорого. Закон про чорнобильців не виконується. А вони ж захищали всих нас. Тому дуже вдячний за те, що про них згадали, вони заслуговують на це.
ВідповістиВидалитиЦя тема завжди буде актуальною. Ми з дітками плануємо до кінця цого року зробити цілу підбірку спогадів ліквідаторів. Шкодую, що не залишилось свідків подій 32-33-го.
ВидалитиАртем! Обов'язково треба йти і записувати спогади реальних свідків подій. Це- безцінне джерело з місцевої історії, з історії України. В мануйлівці я намагаюся записувати спогади десь з 2000 року і дуже шкодую, що з багатьма очевидцями не успів поговорити . Хто виїхав, а хто помер... А разом з ними і правда про минуле. То є важлива робота. Тим більше , що метод усної історії передбачає й аудіозапис, відеозапис. Уяви, з яким інтересом ці відеозаписи будуть дивитися майбутні великовищани. Успіхів!!!
Видалититака вже наша історія: і радісна і трагічна. тож, ми вчителі історії прикладаємо всих зусиль, що наші діти знали її і пам`ятали.
ВідповістиВидалити