Історія освіти с. Злинка

Разіна Юлія

учениця Злинської ЗШ №2 І-ІІІ ст. 

Село с. Злинка засноване на початку XVIII ст. російськими розкольниками. Після відміни кріпацтва населення містечка Злинки (Новоукраїнськ) продовжувало залишатися неосвіченим, бо в селі до 1868 року діяла однокласна (полувійськова) школа кантоністів. Лише у 1869 році в селі було відкрито Зразкове народне училище (Міністерське 2-х класне). Із звіту обласної комісії ми дізнаємося: «На содержание выделяется 885 руб. в год. Личное содействие начальника Херсонской губернии во время посещения Злынки отпущено ещё 250 руб. на отопление. Течь в потолках, крыто железом, двери и полы со щелями. Служебных помещений нет. Священник Никитин, старший учитель Ганов и младший учитель Варовин исполняют обязанности добросовестно. Во втором классе - 23 ученика, а в первом – 25. Ученики 2 класса по Закону Божию прошли священную историю до нагорной проповеди и краткий катихизис. В пройденном материале давали обстоятельные ответы.

Кроме класного преподавания законоучитель занимался с учениками и с об’яснением воскресных и праздничных евангелий… Из книги Паульсона дети заучили несколько образцовых стихотворений. По арифметике знают действия с простыми иименоваными числами, приступили к изучению дроби. Ученики 2-го класса приобрели начальные сведения из отечественной истории и географии. Использовали картины Золотова и географические карты всех частей света. Чистописание преподаётся тщательно: ученики имеют чистые и опрятные тетради, написанные довольно хорошо направленным почерком…Учебными книгами Новоукраинское училище снабжено достаточно ещё в 1868 году».

Завідуючими училищем були Зімонович Антон Васильович, Білий М.І., Чересленко Іван Лукич.

З перших випускників училища мало хто залишався в селі. Недостатня кількість освічених людей у державі давала їм можливість досить пристойно працевлаштуватися у містах: на залізниці, приказчиками в крамницях купців, обліковцями та працівниками контор. Деякі випускники вчилися у вчительській семінарії у місті Новий Буг.

У 1892 році, завдяки наполегливості нового священика Сергія Коцюбинського, біля Рождествобогородицької церкви була відкрита церковно-приходська школа для 40 дівчаток з трирічним терміном навчання.

У 1899 році, на хуторах, у хаті заможного селянина Лавриченка була відкрита така ж школа для 40 хлопчиків. Педагогічний процес тут забезпечували випускники Міністерського двокласного училища Карелін Яків та Шевченко Іван Корнійович. А з 1901 року батюшкою Симіоном Вегетинським були зібрані кошти та матеріали на побудову нового приміщення церковно-приходської школи. Так з хати Лавриченка діти перейшли у нове приміщення ( школа №2).

У 1890 р. вийшов наказ про відкриття в училищах бібліотек і читалень. При земських школах відводилися земельні ділянки аби учні мали змогу займатися садівництвом, рослинництвом. За навчання співу крім загальних предметів, вчитель отримував винагороду – 60 рублів на рік. У 1865 -1868 роках були відкриті курси для вчителів. А у 1864 і 1870 роках вперше відбулися з’їзди вчителів. У 1902-1903 роках на кошти земства було побудовано «земську» школу №1, яка була розрахована на 50 учнів з трирічною програмою навчання та знаходилась на краю села, біля дороги, що вела до с. Хмельового. Згодом була побудована нова гарна школа.

До 1929 р. Злинська середня школа для росіян і українців розташовувалася в приміщенні старої Міністерської двокласної школи. У січні 1929 р. учні перейшли в нове приміщення початкової школи. Тут було 4 класних кімнати, площею 40-49 кв.м., бібліотека, учительська, кабінет директора, канцелярія. У 1934 -1935 н.р. вона була реорганізована у середню школу з російською мовою навчання. У зв’язку з переходом на політехнічне навчання, школа № 6 почала називатися російською 10-річною політехнічною школою. У 1962 р. директором школи було призначено молодого талановитого дуже старанного і відповідального вчителя Гончарова Петра Семеновича, який відразу ж розпочинає довготривале будівництво нового двоповерхового приміщення школи №1, яке було завершене у 1967 р.

Питання про будівництво Злинської школи № 2 постало ще у 1948 році. Та через брак коштів будівництво розпочалося лише у 1957 році, але потім знову припинилося. І лише в 1971 році нова двоповерхова школа змогла відкрити свої двері для бажаючих вчитися. Першим директором цієї школи стала Хмуріна Є. Г.

Таким чином, на початку 70-х років у нашому селі утворилося дві середніх школи, № 1(з російською мовою навчання) та школа № 2 (з українською мовою навчання), вечірня заочна школа та 3 початкових. У них навчалося 1482 учні, викладало 83 вчителя. Нові школи мали нові парти, дошки, для опалення були побудовані котельні, облаштовані їдальні, спортивні зали. Школи намагаються залучити молодь до різних форм підвищення свого інтелектуального розвитку.

Також  в селі працювало 8 бібліотек, які охоплювали 3850 читачів. Населення Злинки в той час передплачувало 5110 примірників газет і 4034 –журналів.

Злинські школи дали освіту величезній кількості учнів. Вони зайняли гідні місця у подальшому житті і розбудові країни. Ми пишаємося такими злинчанами, як: генерал – майор Гончаров Михайло Семенович; прозаїк, критик, член Спілки письменників України (1961р.) Миценко (Колечкін) Михайло Петрович; кореспондент районної газети «Маловисківські Вісті» та член літературного об’єднання «Степова криниця» Степаненко Оксана Миколаївна; керівник художнього колективу дитячої хорової капели «Соловейко» при Кіровоградському обласному палаці піонерів та школярів ім. Леніна, « Заслужений працівник культури УРСР» (1985 р.) Макода Микола Павлович; художній керівник і диригент Ухтинського академічного хору, «Заслужений працівник культури Республіки Комі та Росії» (1973 р.) Пензяков Михайло; доктор економічних наук, професор, академік Академії АЕН України Миценко Іван Михайлович; директор Кіровоградського обласного Центру народної творчості, засновник фестивалю вокально-хорового мистецтва «Калиновий спів» Пращур Валентина Семенівна; доктор богослов’я, профессор-настоятель Свято-Володимирського собору у Санкт-Петербурзі, протоієрей, духівник В. В. Путіна, Секретар Санкт-Петербурзької єпархії Російської православної церкви Сорокин Володимир; полковник міліції у відставці Степаненко Микола Леонтійович; заступник голови облдержадміністрації Кіровоградської області (2012р.) Пастух Галина Василівна та багато інші.